22 жовтня 2026 року Міністерство фінансів повідомило про схвалення Урядом законопроєкту щодо зміни непрямого оподаткування учасників ринку електричної енергії. Того ж дня документ зареєстровано у Верховній Раді за № 16174. Його мета — узгодити правила ПДВ та акцизу з європейськими підходами для об’єднання ринків електроенергії України та ЄС, відомого як Market Coupling.

Для постачальників і трейдерів реформа означатиме зміну порядку нарахування ПДВ, оподаткування імпорту та визначення акцизної складової. Станом на 22 жовтня 2026 року законопроєкт не прийнято, тому застосовувати запропоновані правила до поточних операцій підстав немає.

Детальні механізми нижче розглянуто за редакцією проєкту, оприлюдненою Мінфіном 6 жовтня 2026 року. Посилання на конкретні пункти стосуються саме цієї редакції, яку слід відрізняти від тексту, внесеного до Парламенту. Підтверджені Урядом напрями змін та оновлені строки наведено за повідомленням Мінфіну від 22 жовтня.

_{1 Зворотне нарахування ПДВ}

Мінфін підтвердив запровадження механізму зворотного нарахування для постачання електроенергії оподатковуваним дилерам. За цією моделлю обов’язок нарахувати ПДВ переходить до покупця, який має відповідний статус.

У редакції проєкту від 6 жовтня постачальник не нараховує ПДВ за такою операцією, а податкова накладна складається без суми податку з позначкою «Зворотне нарахування». Дилер сам визначає податкові зобов’язання та включає нарахований податок до відрахування, тобто зменшення зобов’язань, у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі — ПКУ). Ці правила викладено у запропонованих пунктах 211¹.5–211¹.8 ПКУ, якими його доповнює п. 2 розд. I проєкту.

Для бізнесу це змінює оформлення закупівлі й облік ПДВ. Визначальним стає статус покупця. Постачання дилером електроенергії особі, яка такого статусу не має, запропонований п. 211¹.12 залишає під загальними правилами ПДВ. Отже, одну модель оформлення документів не можна буде застосовувати до всього портфеля продажів.

_{2 Статус оподатковуваного дилера}

Новий режим передбачає спеціальний реєстр дилерів. У проєкті Мінфіну цей статус може отримати учасник ринку, який одночасно:

·   зареєстрований платником ПДВ;

·   є учасником ринку електричної енергії;

·   має основною діяльністю придбання та подальший перепродаж електроенергії;

·   має незначний обсяг її власного споживання.

Такі критерії містить запропонований п. 211¹.10 ПКУ. Заяву передбачено подавати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку місяця, з якого особа вважатиметься дилером; порядок ведення реєстру має затвердити Кабмін (пункти 211¹.9–211¹.11).

Для постачальників і трейдерів важливо, що сама ліцензія не замінює набуття податкового статусу. Окремого уточнення потребує критерій «незначного» власного споживання: редакція від 6 жовтня не встановлює його числової межі. Це може мати значення для компаній, які поєднують перепродаж електроенергії з виробничою діяльністю.

_{3 Імпорт та місце постачання електроенергії}

Однією з підтверджених Мінфіном пропозицій є звільнення імпорту електроенергії від ПДВ. У попередньо оприлюдненому тексті відповідну норму закладено у п. 211¹.14 ПКУ щодо електроенергії за кодом УКТ ЗЕД 2716 00 00 00.

Паралельно змінюється визначення місця постачання. Для операції з дилером проєкт орієнтується на місце його господарської діяльності або постійного представництва, для якого постачається електроенергія. Для отримувача без статусу дилера основним критерієм є місце споживання, з окремими правилами щодо неспожитих обсягів (пункти 211¹.2–211¹.3).

Тому звільнення імпорту не слід ототожнювати зі звільненням усіх подальших продажів в Україні. Кожну операцію доведеться оцінювати з урахуванням місця постачання та статусу контрагента. Це безпосередньо впливатиме на податкові умови зовнішньоекономічних і внутрішніх договорів.

За повідомленням Мінфіну, з 1 січня 2029 року до вступу України в ЄС для відповідних податкових правил до територій держав-членів Співтовариства додатково відноситимуть території держав, на які поширюється Договір про заснування Енергетичного Співтовариства.

_{4 Фіксований акциз та зміна кола платників}

Наразі пп. 215.3.9 ПКУ встановлює ставку акцизу на електроенергію 3,2%. Для реалізованої виробником електроенергії база визначається її вартістю без ПДВ та акцизу за правилами пп. 214.1.3 ПКУ.

Уряд пропонує перейти до 2,8 євро за 1 МВт·год. Відповідна зміна пп. 215.3.9 міститься у п. 3 розд. I оприлюдненого проєкту та підтверджена повідомленням Мінфіну від 22 жовтня. Сума податку залежатиме від оподатковуваного обсягу електроенергії, а не від ціни її продажу. Водночас сама заміна відсоткової ставки фіксованою не дає підстав стверджувати, що податкове навантаження зменшиться для кожного учасника.

Редакція Мінфіну також передбачає нову ст. 225¹ ПКУ. Вона пов’язує акциз, зокрема, з постачанням електроенергії кінцевим споживачам без відповідної ліцензії, а для ліцензованих учасників — з обсягами власного споживання. Окремо врегульовано випадки споживання електроенергії, з якої акциз не сплачено належним чином і відповідальну особу неможливо встановити (пункти 225¹.1–225¹.2).

Для ВДЕ, когенерації та власної генерації важливо відстежити долю ще однієї пропозиції: редакція від 6 жовтня вилучає пп. 213.2.8 та 213.2.9 ПКУ. Наразі ці норми виводять з-під оподаткування реалізацію електроенергії з ВДЕ та кваліфікованої когенерації, а також передачу виробленої електроенергії для власного споживання в межах підприємства. Практичні наслідки залежатимуть від поєднання остаточних правил про платника, об’єкт та винятки з оподаткування.

Для операторів мереж і УЗЕ проєкт розмежовує документально підтверджені втрати та фактичне споживання у зв’язку з передачею, розподілом або зберіганням. Перші пропонується не оподатковувати; для другого та незаконного споживання передбачено виняток із цього правила. Окремо запропоновано звільнити постачання електроенергії для її виробництва та підтримання здатності виробляти електроенергію (пункти 225¹.3–225¹.4).

_{5 ПДВ за від’ємних цін}

За від’ємної ціни продавець доплачує покупцеві за купівлю електроенергії. Для оподаткування такої операції важливо визначити її правову кваліфікацію, базу ПДВ та порядок оформлення документів.

У повідомленні від 22 жовтня Мінфін зазначив, що купівлю-продаж за процедурою від’ємної ціни для цілей ПДВ прирівнюватимуть до постачання електроенергії. Це правило планують застосовувати з 1 січня 2029 року до вступу України в ЄС.

Повідомлення визначає загальний підхід, але не розкриває розрахунок бази ПДВ і складання накладних у конкретних ситуаціях. Тому висновки про суму податку за від’ємної ціни потребуватимуть аналізу повного тексту зареєстрованої редакції та її подальших змін.

_{6 Строки та значення для бізнесу}

За актуальним повідомленням Мінфіну, після прийняття закону Парламентом його норми планують ввести в дію з 1 січня 2029 року. Перше можливе вікно для Market Coupling визначено на I квартал 2029 року. Це плановий орієнтир інтеграції, а не підтвердження її автоматичного запуску в конкретний день.

Дата відрізняється від первинної редакції Мінфіну, у якій п. 1 розд. II пов’язував введення закону в дію з набуттям Україною повноправного членства в ЄС. Для оцінки поточного урядового підходу слід враховувати саме повідомлення від 22 жовтня, а остаточний порядок переходу визначатиметься прийнятим законом.

Для постачальників і трейдерів основними питаннями будуть набуття статусу дилера, перевірка статусу покупців та перебудова обліку ПДВ. Для імпортерів — податкове оформлення транскордонних поставок і подальших продажів. Виробникам та операторам УЗЕ потрібно буде окремо оцінити акциз щодо власного споживання, втрат та пільгових операцій.

У довгострокових договорах значення матиме те, як визначено податкові складові ціни та порядок її перегляду після зміни законодавства.

‍