Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування енергетичних ринків, конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та посилення енергетичної стійкості» від 10 лютого 2026 року № 4777-IX (далі - Закон № 4777-IX) набрав чинності 11 березня 2026 року та змінив підходи до приєднання до електричних мереж, розвитку розподіленої генерації, діяльності активних споживачів і зберігання електричної енергії.

Для практичної імплементації положень Закону № 4777-IX НКРЕКП 11 серпня 2026 року затвердила пакет змін до актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та приєднання до електричних мереж, зокрема до: Кодексу системи передачі (Постанова НКРЕКП №1354 від 11.08.2026 «Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі»), Кодексу систем розподілу (Постанова НКРЕКП №1355 від 11.08.2026 «Про затвердження Змін до Кодексу систем розподілу»), Кодексу комерційного обліку електричної енергії (Постанова НКРЕКП №1358 від 11.08.2026 «Про затвердження Змін до Кодексу комерційного обліку електричної енергії»), Методики (порядку) формування плати за приєднання (Постанова НКРЕКП №1356 від 11.08.2026 «Про затвердження Змін до Методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу»), Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) та Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами (Постанова НКРЕКП № 1360 від 11.08.2026  «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП»).

 Основна частина змін, що стосується приєднання та комерційного обліку, набирає чинності з 1 вересня 2026 року, окремі положення Методики (порядку) формування плати за приєднання  з 1 жовтня 2026 року. Зміни до ПРРЕЕ та Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, набирають чинності з дня, наступного за днем їх офіційного оприлюднення. Нижче  огляд ключових новацій пакета та їх практичних наслідків для учасників ринку.

1. Приєднання до мереж: розмежування потужності відбору та відпуску

Регулятор затвердив новий підхід до визначення параметрів приєднання, за яким потужність відбору та потужність відпуску електричної енергії визначаються окремо. Відповідні положення закріплено у Кодексі системи передачі, Кодексі систем розподілу та Методиці (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та систем розподілу.

Нова модель розділяє потужність користувача на:

•        потужність відбору електричної енергії;

•        потужність відпуску електричної енергії.

Найбільше значення це має для об’єктів, які одночасно споживають і виробляють електричну енергію. Наприклад, підприємство, що планує встановлення когенераційної установки (КГУ),  сонячної електростанції (СЕС) або установки зберігання енергії (УЗЕ) потребує і відбору електроенергії з мережі, і відпуску надлишків власної генерації - і тепер ці два параметри отримують самостійне нормативне оформлення.

2. Гнучке приєднання: доступ до мережі без повного гарантованого резерву

Ключовою новацією пакета стало гнучке приєднання до електричних мереж. Відповідні зміни внесено насамперед до Кодексу систем розподілу.

Суть механізму  у поєднанні гарантованої та негарантованої потужності. Гарантована потужність доступна користувачу незалежно від поточного режиму роботи мережі. Використання негарантованої потужності, натомість, залежить від наявності відповідного резерву і може обмежуватися, коли параметри роботи енерговузла наближаються до меж операційної безпеки, для цього застосовується автоматика гнучкого приєднання.

Отже, гнучке приєднання не означає неповноцінного доступу до мережі. Ідеться про іншу модель використання її пропускної спроможності: частина замовленої потужності є гарантованою, а решта може використовуватися за умови наявності резерву мережі та готовності користувача до автоматичного обмеження відбору й/або відпуску електричної енергії.

Водночас цей механізм доступний не кожному замовнику. За пунктом 4.3.13.1 Кодексу систем розподілу звернутися до ОСР щодо застосування гнучкого приєднання та внесення відповідних змін до технічних умов може замовник послуги з нестандартного приєднання потужністю понад 1 МВт з проєктуванням та виконанням будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт зі створення потужності, якщо напруга в точці приєднання становить 20 кВ та вище. Таке звернення здійснюється після набрання чинності технічними умовами на приєднання та на підставі розробленої проєктної документації. Гнучке приєднання може застосовуватися на постійній або тимчасовій основі — до виконання відповідних технічних заходів.

Для застосування гнучкого приєднання величина замовленої негарантованої потужності має перебувати в межах негарантованого резерву потужності відповідного енерговузла, а сума гарантованої та негарантованої потужності має відповідати загальній величині замовленої потужності відповідного напрямку, зазначеній у заяві про приєднання та технічних умовах.

У разі звернення замовника та виконання встановлених Законом і Кодексом умов ОСР не має права відмовити у внесенні до технічних умов змін щодо застосування гнучкого приєднання.

3. Спільне приєднання: одна мережева інфраструктура для кількох об’єктів

Не менш важливою новацією Закону № 4777-IX стало врегулювання спільного приєднання. Відповідні положення імплементовано до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310.

Механізм дозволяє використовувати спільну точку розподілу/передачі потужності (далі - СТРПП) для декількох електроустановок. У межах такої схеми можуть працювати різні типи установок: генеруючі установки, установки зберігання енергії (далі - УЗЕ) та електроустановки споживача. Синхронно змінено й Кодекс комерційного обліку електричної енергії: він передбачив створення окремих точок комерційного обліку (далі  -ТКО) у точках приєднання електроустановок споживача до мереж УЗЕ та організацію відповідного обліку.

Оновлене регулювання визначає й статус учасників схеми. Запроваджено поняття субкористувача СТРПП, яким залежно від структури проєкту може бути виробник, оператор УЗЕ або споживач (крім побутового та колективного побутового), електроустановки якого приєднані виключно до технологічних мереж внутрішнього електрозабезпечення основного користувача СТРПП.

При цьому послуга з приєднання електроустановок майбутнього субкористувача до технологічних мереж внутрішнього електрозабезпечення основного користувача СТРПП надається ОСР на підставі тристороннього договору про приєднання, сторонами якого є ОСР, основний користувач СТРПП та замовник - майбутній субкористувач СТРПП.

Спільне приєднання, однак, потребує чіткого врегулювання відносин між основним користувачем СТРПП та субкористувачем. Доступ субкористувача до спільної точки через технологічні мережі внутрішнього електрозабезпечення основного користувача оформлюється окремим договором.

Такий договір має визначати, зокрема, алгоритм розподілу дозволеної потужності відпуску та відбору, порядок розрахунку балансу електричної енергії, узгодження графіків відпуску та відбору, порядок розрахунку втрат електричної енергії, а також підстави та порядок припинення електроживлення субкористувача.

За оновленим Кодексом комерційного обліку електричної енергії для площадок комерційного обліку основного користувача СТРПП та субкористувачів комерційна межа встановлюється у спільній точці розподілу/передачі потужності. При цьому субкористувачі зобов’язані ініціювати створення ТКО та площадок комерційного обліку для всіх належних їм електроустановок, що використовують спільну точку, і забезпечити комерційний облік електричної енергії для таких площадок.

Як наслідок, кілька енергетичних об’єктів можуть спільно використовувати одну мережеву інфраструктуру. Це особливо актуально для комплексних проєктів, у яких поєднуються генерація, УЗЕ та споживання електричної енергії.

4. Розрахунки без взаємозаліку для активних споживачів на спрощеній системі оподаткування

Зміни відкрили можливість проводити розрахунки за електричну енергію, вироблену активним споживачем за механізмом самовиробництва, без застосування взаємозаліку. Відповідні положення внесено до ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, та до Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 29 грудня 2023 року № 2651.

Окремі правила встановлено для суб’єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності: такі активні споживачі за згодою сторін можуть розраховуватися за відпущену та відібрану електричну енергію без взаємозаліку.

Якщо за розрахунковий період (місяць) сторони дійшли такої згоди, то:

•        вартість спожитої з мережі електричної енергії активний споживач сплачує електропостачальнику відповідно до умов договору про постачання електричної енергії споживачу;

•        вартість відпущеної в мережу електричної енергії електропостачальник сплачує на особовий рахунок активного споживача до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до умов договору купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва або в інший передбачений договором спосіб.

Деталізовано і сам механізм взаємозаліку, зокрема щодо електричної енергії, виробленої генеруючими установками третіх осіб, приєднаними до мережі або до електроустановок активного споживача.

Для цієї категорії активних споживачів, отже, нормативно передбачено два варіанти розрахунків за механізмом самовиробництва: із застосуванням взаємозаліку або, за згодою сторін, шляхом окремої оплати вартості відпущеної та відібраної електричної енергії.

5. Поєднання генерації та зберігання: використання генеруючих установок оператором УЗЕ без окремої ліцензії на виробництво

Оператор УЗЕ має право використовувати електроустановки, призначені для виробництва електричної енергії, у місці провадження ліцензованої діяльності зі зберігання енергії без отримання окремої ліцензії на виробництво електричної енергії за умови дотримання встановлених законом обмежень щодо потужності та організації окремого комерційного обліку.

При цьому в будь-який момент потужність, з якою здійснюється відпуск електричної енергії до мереж ОСР/ОСП або відбір електричної енергії з таких мереж, не повинна перевищувати відповідну існуючу дозволену потужність відпуску або відбору в точці приєднання.

6. Електрозабезпечення споживача оператором УЗЕ без ліцензії на постачання

Окремо врегульовано можливість операторів УЗЕ здійснювати електрозабезпечення електроустановок споживача, які мають спільну точку приєднання до мереж ОСР або оператора системи передачі (далі - ОСП).

За пунктом 2.4.7 ПРРЕЕ це допускається за умови організації комерційного обліку відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Продаж електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу і не потребує ліцензії на постачання електричної енергії споживачу.

На практиці це відкриває шлях до використання УЗЕ як елемента локальної моделі електрозабезпечення споживача.

7. Резервне електрозабезпечення: ширші можливості для виробників з електричної енергії з альтернативних джерел енергії

Нові правила розширюють застосування механізму резервного електрозабезпечення: виробники електричної енергії з альтернативних джерел енергії  можуть тепер забезпечувати електричною енергією не лише власні електроустановки, а й електроустановки пов’язаних осіб.

Продаж електричної енергії пов’язаній особі в межах договору про резервне електрозабезпечення при цьому не вважається постачанням електричної енергії споживачу і не потребує від виробника окремої ліцензії на постачання.

Скористатися механізмом можна лише за дотримання встановлених ПРРЕЕ умов  щодо розташування та схеми приєднання відповідних електроустановок, організації комерційного обліку, а також недопущення одночасного електроживлення електроустановок пов’язаної особи від виробника та від мереж ОСП або ОСР.

Нове регулювання, таким чином, дає групам пов’язаних підприємств додатковий інструмент організації резервного електрозабезпечення без ліцензування, але за умови суворого дотримання технічних та організаційних вимог.

8. Новий підхід до комерційного обліку: «складна площадка комерційного обліку»

Оновлений Кодекс комерційного обліку електричної енергії вводить поняття «складна площадка комерційного обліку». Такою є площадка, яка містить щонайменше два види електроустановок виробництва, споживання та/або зберігання електричної енергії у відповідному поєднанні, або площадка, дані комерційного обліку якої визначаються на підставі двох чи більше фізичних точок комерційного обліку із застосуванням відповідних алгоритмів.

Нормативна модель у такий спосіб виходить за межі традиційної схеми «мережа - споживач» і враховує складнішу взаємодію між мережею, споживанням, генерацією та УЗЕ.

Для підприємств, які поєднують кілька енергетичних об’єктів, це має пряме практичне значення: комерційний облік повинен давати змогу визначити, скільки електричної енергії вироблено, скільки спожито, скільки відпущено в мережу, а також які обсяги спрямовано до УЗЕ або відібрано з неї.

9. Комерційний облік для об’єктів зі спільною точкою приєднання

Кодекс комерційного обліку електричної енергії врегульовує також особливості обліку для електроустановок, що належать різним користувачам мережі - виробникам, операторам установок зберігання енергії та споживачам,  але використовують спільну точку розподілу/передачі потужності.

Окремі вимоги встановлено для виробників електричної енергії з альтернативних джерел для власного споживання, виробників, які використовують УЗЕ, операторів УЗЕ, а також для складних площадок комерційного обліку.

У таких випадках облік має забезпечувати окреме визначення обсягів відбору та відпуску електричної енергії для кожної відповідної електроустановки. Для цього створюються окремі площадки комерційного обліку та встановлюються окремі вузли обліку.

Обсяги відбору та відпуску визначаються на комерційній межі для кожної площадки за даними відповідних вузлів обліку  з урахуванням втрат електричної енергії в елементах мереж між точками вимірювання та комерційною межею.

Врегульовано й ситуацію, коли виробник використовує УЗЕ та здійснює відбір електричної енергії до неї від власних генеруючих установок, мереж іншого виробника або мереж ОСП чи ОСР: у такому разі має забезпечуватися окремий комерційний облік електричної енергії, що перетікає до УЗЕ та з неї.

Для проєктів, у яких одночасно передбачено генерацію, зберігання та споживання, це означає одне: структуру комерційного обліку й окремі точки вимірювання потрібно закладати заздалегідь, ще на етапі проєктування. Лише так можна коректно визначати обсяги електричної енергії, що відбираються, відпускаються та перетікають між окремими електроустановками в межах складної схеми.

10. Адаптація системи моніторингу приєднань до нової моделі

Зміни охопили не лише акти, що безпосередньо регулюють порядок приєднання, а й систему моніторингу приєднань, яка має відображати основні параметри та перебіг відповідних процедур.

Зокрема, у системі передбачено окреме відображення виду приєднання - постійне, гнучке постійне та гнучке тимчасове.

Врегульовано можливість поділу запису про приєднання на черги: у разі такого поділу система автоматично визначатиме порядковий номер черги та їх загальну кількість.

Систему доповнено й інформацією про потужність відпуску електричної енергії - для величини замовленої до приєднання потужності відпуску передбачено окрему комірку, яка заповнюється на підставі заяви про приєднання.

Оновлена система моніторингу враховує нові види приєднання, поділ приєднання на черги та окремі параметри потужності відпуску, що дозволяє коректно відображати нову модель реалізації енергетичних проєктів.

Висновки

Затверджені НКРЕКП зміни фіксують поступовий перехід від традиційної моделі енергосистеми, побудованої навколо відокремлених ролей виробника, споживача та оператора мережі, до значно гнучкішої конструкції, у якій один енергетичний об’єкт поєднує споживання, генерацію та зберігання електричної енергії. Механізми гнучкого і спільного приєднання, окреме визначення потужності відбору та відпуску, нові можливості для активних споживачів та операторів УЗЕ, а також розвиток правил комерційного обліку створюють нормативну основу для складніших і технологічно сучасніших енергетичних проєктів.

‍